Софія, за словами сектантів" є "духовним наставником", "патріархом нашої церкви", "втіленням Святого Духа", "рівною з Іісусом Христом". Хто ж вона насправді?

Софія (прізвище її ніде не згадується) народилася в 1958 році в Дніпропетровську. Її "житіє" розповідає, що з дитинства вона страждала візіонерством – бачила ангелів, чула голоси, передбачала білети на екзаменах. Це хвилювало батьків і вони неодноразово зверталися до лікарів. Цікаво, що прабабця Софії теж займалася цілительством. Вона, мабуть, і передала правнучці свої "вміння".
 
Софія на троні. Послідовники Софії переконані,
що ця жінка – Дух Святий, рівна з Іісусом Христом

Після закінчення школи "пророчиця" вийшла заміж у 17 років. Потім "втілення Святого Духа" працювала завбазою на фабриці індивідуального пошиву взуття.

В 1985 році Софія потрапила в автомобільну катастрофу. Пошкодження були сильними і в цей час вона знову почала бачити видіння. Протягом чотирьох тижнів у лікарні вона спілкувалася з "чоловіками в білих одежах", які являлись їй і проводили "невидимі для інших операції" за допомогою "багатокольорових потоків світла" та "променів, що нагадують лазерні". Далі в "житії" розповідається, що після виписки з лікарні до неї прийшов "Іісус Христос", вручив Біблію і почав регулярно повчати її. По цій вказівці Софія навчалася в "Українській асоціації народної медецини", "Міжнародному центрі психотренінгової культури", "Міжнародному центрі психоенергетики" та інших організаціях окультного характеру, зі ще довшими назвами, що як гриби після дощу росли в постперебудовну епоху.

В 1991 році Софія розпочинає свій бізнес – займається цілительством та проповідує своє вчення. На сьогодні в Дніпропетровську побудований духовний центр "Софія" – храм цієї жінки, в якому проводяться регулярні культові дії: Софія воссідає на позолоченому троні і їй поклоняються як богу.

За розповідями адептів, вона напряму спілкується з Іісусом Христом, ставить Йому запитання, приймає відповіді. Іноді, коли вона сидить на троні, – кажуть сектанти, – Іісус Христос сходить з неба і стає біля неї. І все це прикривається православними іконами, хресним знаменням та іншою церковною атрибутикою. До такого зухвалого блюзнірства не дійшла жодна секта! Це межує із сатанізмом!

У своїх проповідях волинські проповідники "отець Володимир" та "матушка Соф'я" відкрито стверджують, що Софія з Дніпропетровська є втіленням Святого Духа, Третьою Іпостассю Святої Трійці, рівною з Іісусом Христом. Її фотографії знаходяться на олтарях поряд з іконами Спасителя та Божої Матері.

Цікавими є розповіді "матушки Соф'ї" про те як на сеансах Софії біси виходять з людей і каються. На прохання Софії Господь прощає бісів – вони стають світлими ангелами і служать цій пані. Все це особисто бачать "отець Володимир" та "матушка Соф'я".

Кожен, хто хоч трохи знайомий з православною аскетикою знає яку виставу можуть розіграти демони, щоб тільки погубити людську душу. "І не дивно: адже сам сатана набуває виду Ангела світла, а тому не велика річ, коли й слуги його набирають вигляду служителів правди"(2 Кор.11,14-15). Ось що читаємо в Печерському Патерику, в житії преп. Ісакія: "Одного разу, за звичаєм, звечора почав поклони класти, співаючи псалми аж до півночі. І, втомившись, сів на сідалищі своєму. І коли сидів він, як звичайно, свічу загасивши, раптом світло возсіяло в печері, ніби від сонця, так, аж і очі людські сліпило. І прийшли до нього два юнаки прекрасні, і сяяли обличчя їхні, немов сонце. І кажуть йому: "Ісакію! Ми - янголи, а ось іде Христос із янголами". І Ісакій, вставши, побачив натовп бісів, і обличчя їхні [були] яснішими від сонця, один же посеред них сяяв дужче від інших, і обличчя його променилося. І сказали йому: "Ісакію! Це - Христос! Поклонися йому". Ісакій же не зрозумів бісівського дійства, ні здогадавшись перехреститися, вийшов із келії [і] поклонився, як Христу, бісівському дійству. Біси ж, кликнувши, кажуть: "Наш єси, Ісакію!" І завели його до келії, і посадили, і почали сідати коло нього. І була повна келія бісів, і вулиця печерна. І каже один із бісів, якого називали "христосом": "Візьміть сопілки, і бубни, і гуслі, і вдарте, а Ісакій нам затанцює". І вдарили [музики] в сопілки і в гуслі, і в бубни, і почали вони грати. І, втомивши його, залишили його ледве живого, і, наругу сотворивши над ним, пішли."

Слід зауважити, що послідовники Софії приділяють велику увагу видінням. "Отець Володимир", наприклад, розповідає, що бачить Іісуса Христа, ангелів кожен день. Іноді йому являється навіть Бог Отець. Нагадаймо, що в Євангелії сказано: "Бога ніхто не бачив ніколи"(Ін.1,18). Бога Отця, Який не втілювався і не приходив на землю, канони забороняють навіть зображати на іконах. Але це все не стосується "отця Володимира", він – бачить.

До речі про "отця Володимира". На питання про освіту він таємничо мовчить, а хіротонію (висвячення в священики) отримав напряму від Бога. Нагадаємо читачам, що православні священики отримують свячення від рук єпископа, як носія апостольського преємства.

З "матушкою" теж цікаво виходить, може й вона "висвячена", адже повчає прихожан так як і "батюшка", а то навіть й більше бо домінує інтелектуально. Під час молитов вона теж робить паси руками, виганяє бісів, спілкується з "небесним вчителем", яким для неї є св. Іоанн Богослов. Вона признається, що коли "працює з ангелами", в неї вселяються Іоанн Богослов, св. Варвара та інші. І знову правда проступає – ми знаємо хто може вселятися в людину, це ніяк не святі угодники, а біси.

Взагалі, відношення православної церкви до різного роду видінь та явлень різко негативне. Святі Отці у своїх творах закликають до духовної пильності та застерігають від уяви якихось образів під час молитви. Нездоровим з духовної точки зору є бажання бачити видіння та явлення, це – прямий шлях до духовної «прелесті» (самоомани) та психічних розладів.

В святоотецькій літературі зустрічаємо багато випадків, коли біси, спокушуючи людей, повчали їх, начебто добру, пророкували майбутнє. «Демони лукаві, – свідчить преподобний Антоній Великий, – вони здатні приймати різні образи і вигляд. Часто представляються співаючими псалми і згадують слова Писання... Їх ніяк не треба слухати, чи спонукають вони до молитви, чи перестерігають, щоб ми зовсім нічого не їли, чи звинувачують і викривають нас в гріхах, які знають за нами. Вони роблять це не з метою благочесті або чесноти, але для того, щоб привести найпростіших у відчай».

В древньому Патерику описується як одного разу учні розповіли своєму старцю, що хтось бачить ангелів. "Не велике діло бачити ангелів, – відповів святий, – важливіше бачити свої гріхи!" Але в новоявлених проповідників не так. Вони стверджують що не грішать, і взагалі вже не можуть згрішити, "інакше ми не могли б зцілювати" – каже "матушка Соф'я". Невже вона не читала послання Ап. Іоанна Богослова, свого "небесного вчителя": "Коли кажемо, що не маємо гріха, –обманюємо самих себе, і правди немає в нас"(1Ін. 1,8); а ап. Яків пише: "Всі ми багато грішимо"(Як.3,5).

Культ

В Нововолинську послідовники Софії збираються в приватному будинку в центрі міста. Діяльність їхня суворо законспірована – нових адептів приводять на зібрання виключно з "благословення" керівників. Основну увагу приділяють молоді та людям великого достатку. Це й не дивно, адже чи не головним пунктом їхнього вчення є десятина. Під час проповіді наводяться десятки прикладів того як карає Господь за несплату десятини. Наголошується, що десятину треба давати не в церкву, не бідним чи сиротам, а саме "отцю Володимиру" та "матушці Соф'ї". Взагалі вони не соромляться фінансової сторони своєї діяльності. Обов'язкова плата за вхід на зібрання становить 5 гривень, за "вичітку" – 25гривень. Врахуйте, що зібрання і "вичітки" відбуваються майже щоденно, а десятину платять не з того, що лишилося, а від загального прибутку, – після двохтижневих гастролей цілителів кишені адептів лишаються пустими. На запитання чому вони не лишаються в Нововолинську на довше, "матушка Соф'я" чесно відповіла: "Кишені прихожан не витримають". Як тут не пригадати вислів засновника секти «Сайєнтологія» Р. Хаббарда: «Щоб стати багатим, потрібно створити свою релігію».